Препарати, які застосовують при порушенні функції щито­подібної залози.

15.2.1. Засоби, які застосовують при гіпофункції щитоподібної
залози (стимулятори функції щитоподібної залози, тиреоїдні засо­
би):

• монокомпонентні тиреоїдні засоби — тиреоїдин, левотироксин (L-тироксин), трийодтироніну гідрохлорид;

• комбіновані препарати — тиреокомб, тиреотом.
Тиреоїдин— тиреоїдини засіб, що отримують із щитоподібних

залоз тварин, містить тироксин та трийодтиронін; прискорює ос­новний обмін. Дія препарату розвивається через 2—3 дні, триває 20—30 днів. Застосовують для лікування всіх форм гіпотиреозу (мікседеми, кретинізму, ендемічного зобу), раку щитоподібної за­лози. Побічна дія — кумуляція, пітливість, серцебиття, тахікардія.

15.2.2. Засоби, які застосовують при гіперфункції щитоподібної
залози (антитиреоїдні засоби):

• мерказоліл (тіамазол), пропілтіоурацил;

• препарати йоду (розчин йоду спиртовий, розчин Люголя, калію йодид, мікройод, антиструмін).

Мерказоліл— антитирео'іцний засіб, що зменшує синтез гор Препарати, які застосовують при порушенні функції щито­подібної залози.­монів у щитоподібній залозі, знижує основний обмін речовин. За­стосовують для лікування різних форм токсичного зобу (базедова хвороба, тиреотоксикоз, дифузний токсичний зоб). Протипоказа­ний вагітним, при лейкопенії.

Препарати йоду— чинять антитиреоїдну дію, гальмують синтез гормонів щитоподібної залози, порушують зворотний зв'язок у системі аденогіпофіз—щитоподібна залоза. Дія препаратів прояв­ляється через 12—24 год. Застосовують при гіпертиреозі, ендеміч­ному зобі, для профілактики радіаційного ураження щитоподібної залози. При передозуванні — явища йодизму (отруєння йодом).

15.3. Протидіабетичні засоби.У р-клітинах острівців підшлун­кової залози (Лангерганса) синтезується інсулін. Основна фізіоло­гічна роль інсуліну в організмі — зниження вмісту цукру в крові. Це відбувається за рахунок транспорту глюкози всередину Препарати, які застосовують при порушенні функції щито­подібної залози. клітин, посилення засвоєння її тканинами, посилення глікогенезу (синтез глікогену з глюкози в клітинах печінки). За відсутності або недо­статності інсуліну розвивається цукровий діабет.

Розрізняють 2 типи цього захворювання (за класифікацією ВООЗ):

• інсулінозалежна форма (діабет І типу, діабет юнацький);

• інсулінонезалежна форма (діабет II типу, діабет дорослих).

При цукровому діабеті з'являється сильна спрага, підвищуєть­ся споживання рідини, хворий втрачає масу тіла, знижується іму­нітет, сповільнюється загоєння ран, виникають ускладнення з бо­ку судин. Лабораторно — гіперглікемія (рівень цукру в крові біль­ше ніж 6,6 ммоль/л), глюкозурія (цукор у сечі), ацидоз.

Залежно від типу хвороби застосовують 2 групи протидіабетич-них препаратів:

—гормональні препарати Препарати, які застосовують при порушенні функції щито­подібної залози. — інсуліни;

—синтетичні протидіабетичні засоби (пероральні гіпогліке­мічні препарати).

Інсуліни— це гормональні препарати, які застосовують для лікування І типу діабету (інсулінозалежного).


documentaitjmfx.html
documentaitjtqf.html
documentaitkban.html
documentaitkikv.html
documentaitkpvd.html
Документ Препарати, які застосовують при порушенні функції щито­подібної залози.